Информационно-аналитическое издание

Ґемінґвей з индиком у фоє

25.05.2019
Индюк
Версия для печатиВерсия для печати

Ось готую я зранку собі смачну каву та міркую щодо нового правопису, який Гройсман (чи вже Ґройсман?) на аудієнції (чи вже авдієнції?) з міністрами 22 травня затвердив, але кінцевого результату ще ніхто не бачив. Недобрі язики кажуть, що спеціальна комісія мовнюків, яка цей новий правопис розробляла, намагається ще щось змінювати буквально на ходу мовного поїзда, що швиденько чухнув «у маси».

Маси, до речі, хвилюються, бо нічого не розуміють, адже новини щодо свіжоспеченого правопису, щиро кажучи, лякають. Федори та Федоровичи не можуть второпати, чи залишаться вони такими як є, або прокинуться вранці Теодорами та Теодоровичами? Голова новоствореної «ПЦУ» – ще Епіфаній чи вже Епітаній? А той, що плете проти нього інтриги (чи вже интриги?) – ще Філарет чи вже Тіларет? Мій сусід Гога Голопузенко страшенно нервує, бо він вже точно Ґоґа Ґолопузенко. Бо мовнюки так постановили:  більше ґ у назви та особисті дані – ніякого Хемінгуея, тількі Ґемінґвей! Тепер треба чекати, що Галина стане Ґалиною, а Анна не тільки Ганною, а вже й Ґанною. Підозрюю, що у підручниках королева Франції Анна Руська (яку ще за часів Ющенка перейменували на Анну Київську, щоб досадити москалякам) теперь буде зватися Ґанною Київською.

Цікаво, що зміни «ф» на «т» будуть відбуватися у тих випадках, коли на грецькій мові це звук [th] – тобто педагогам (і вже педагогиням) треба буде або терміново вчити грецьку, або звірятися зі словником на предмет походження того чи іншого (чи вже иншого?) слова. Наприклад, «міф» буде «міт», а «какофонія» – «какотонія». З цього приводу дуже кортить комусь нагадати, що слово «ідіотизм» теж прийшло з Греції (чі вже з Ґреції?), і воно дуже підходить до реформи правопису.

Найбільше втішає нововведення про подвійні стандарти – можна буде писати, якщо хочеться, хоч «і» наприкінці слова, хоч «и», особливо у літературних творах, бо митець так бачить. Бажаєш – пиши «честі», не бажаєш – пиши «чести». Іноді навіть з великої літери, якщо слово має особливий зміст. Не просто вишиванка, а Вишиванка. Бо маршу вишиванок для свідомого українства просто не може існувати у природі – тільки Марш Вишиванок, не інакше (чи вже инакше?)…

Хочеш – пиши «пауза», не хочеш – «павза». Серце просить «катедру» замість «кафедри» – будь ласочка!

Вкупі із законом про використання усюди і завжди української мови як державної новий правопис створює таку собі мовну запальну суміш. Бо ніхто, окрім вузького кола людей, не буде розуміти, що таке державна українська мова. А це, друзі, надає цьому вузькому колу шірочезні можливості заробляти дуже непогані гроши. По перше, потрібні будуть нові підручники з усіх (!) предметів. Нові вказівки для керівників (і керівникинь) навчальних закладів усіх рівнів. Нові словники. Нова методична література. І це тільки в освіті! Щодо літератури, тут мають шанс вирватися вперед ті видавництва, які першими почнуть видавати твори оновленою українською – з отими Ґемінґвеями, фоє, павзами та лавреатами, индиками та мітами, катедрами та Ґаннусями. Нема ніякого сумління, що з’явиться легіон Ніцоїв та Фаріонів (чи вже Таріонів?), які швиденько загарбають нішу, особливо дитячої літератури. Бо доросла людина вирішує сама, читати їй книжки «новоукраїнською» чи ні, а ось діти – це матеріал для досліджень. Піддослідні мишенята в лабораторії українства. Саме на дітях будуть зароблятися гроші мовнюками та мовнюкинями (новий правопис гендерноорієнтований, тому тепер є членкині, авторки, менеджерки та бійциці).

Щодо гендеру, є питаннячко. За новим правописом, бандерівське привітання «Слава героям – героям слава» має ж звучати так: «Слава героям і героїням – героям і героїням слава»? Можна й так: «героям і геройкам».

Без пів літри (тепер окремо!), як кажуть добрі люди, у новому українському правопису не розібратися. Дуже пощастило тим юнакам (та юначкам), для яких школярство закінчується. І дуже не пощастило малюкам (і малючкам), які тільки збираються до школи. Останні приречені на мордування новим правописом, у якому необхідність «индика» пояснюється тим, що в деяких регіонах України «так говорять». Залишилось дочекатися, коли «треба» замінять на «тре», «завжди» на «завше», а назву Південної Пальміри – на «Адєсу», бо так теж десь на Україні говорять, і нам всім відомо, де саме.

Але зміна влади внесла деякі корективи у процес впровадження нового правопису у жіття: тексту, затвердженого урядом Гройсмана- Ґройсмана немає. Міносвіти відхрещується від комісії мовнюків (хоча її співголовою працював заступник міністра освіти), сам премьєр склав заяву про відставку, дата опублікування правопису поки що невідома. Але це не означає, що його не існує. Багато хто причетний до «новоукраїнської» мови вже у своїй голові порахував і навіть витратив державні кошти, які мають бути отримані за мабутні підручники, методички, словники та багато-багато іншої (иншої?) літератури. Про того самого индика у фоє.

Все. Піду супчику приготую та сусіда Гогу пригощу, поки суп не змінили на «зупку», а Гогу – на Ґоґу.

Если Вы заметите ошибку в тексте, выделите её и нажмите Ctrl+Enter, чтобы отослать информацию редактору
создание сайта: drupal-service.ru